Гриб Шиїтаке, ботанічно називається Lentinus edodes є важливим інгредієнтом азіатської кухні, а його річний обсяг виробництва (2 мільйони тонн) поступається лише звичайній печериці (Agaricus bisporus). Крім того, що він дуже смачний, він має чудові поживні властивості з високим вмістом вітамінів групи В і провітаміну D2 (ергостеролу).
Лентинан, високоочищений полісахарид бета-глюкан з Шиїтаке, ліцензовано в Японії для лікування раку. Шиїтаке також є одним із основних видів, з яких витягують популярний грибний α-глюкан AHCC (активна гексозна корельована сполука) – повідомляється про те що він друга найбільш широко використовувана добавка хворими на рак у Японії після Агаріка бразильського. Шиїтаке також є джерелом LEM, з сирого екстракту міцелію, що містить глікопротеїни, похідні нуклеїнових кислот, сполуки вітаміну B та ергостеролу з доведеними імуномодулюючими властивостями.
Інші біологічно активні сполуки Шиїтаке включають еритаденін, який є перспективним для зниження рівня холестерину, і лентин, протигрибковий білок, який також пригнічує активність зворотної транскриптази ВІЛ-1 і проліферацію клітин лейкемії.
Шиїтаке при онкології
Аналіз 5 клінічних випробувань із загалом 650 учасників показує, що додавання лентинану у дозі 2 мг/тиждень (внутрівенні ін'єкції) до стандартної хіміотерапії дає значну перевагу порівняно з хіміотерапією лише з точки зору виживання пацієнтів із прогресуючим раком шлунка, пацієнтів із метастазами в лімфатичних вузлах, ніж у пацієнтів без.
Додаткові дослідження підтверджують підвищення виживаності, зменшення побічних ефектів хіміотерапії та покращення якості життя пацієнтів із колоректальним, гепатоцелюлярним раком, раком стравоходу, молочної залози та метастатичним раком передміхурової залози. У дослідженні з 69 пацієнтами з метастатичним раком передміхурової залози 50% виживаність пацієнтів, які отримували лікування, і пацієнтів контрольної групи становила 48 і 35 місяців відповідно, тоді як п’ятирічна виживаність пацієнтів, які отримували лікування, становила 43% проти 29% у контрольній групі.
Незважаючи на те, що лентинан зазвичай вводиться ін’єкційно, він також біодоступний при пероральному прийомі, хоча клінічна доза, ймовірно, буде значно вищою.
Клінічні випробування з використанням AHCC, полісахаридного екстракту з багатьох видів грибів, включаючи Шиїтаке, продемонстрували позитивний вплив на низку видів раку, включаючи грудну залозу, передміхурову залозу та печінку, зі зменшенням побічних ефектів від традиційного лікування та покращенням параметрів кровотворення та онкологічних маркерів у дозі 3 г/добу
Шиїтаке та контроль холестерину
Показано, що еритаденін є потужним інгібітором S-аденозилгомоцистеїнгідролази та прискорює виведення холестерину. При додаванні до раціону щурів (0,005%) еритаденін викликав зниження загального холестерину на 25% за один тиждень.
Ранні дослідження показали, що рівні еритаденіну, виявлені в цілих грибах шиітаке, були надто малими, щоб мати значний ефект, але останні дослідження показали наявність еритаденіну на рівнях, у 10 разів вищих, ніж вважалося спочатку, що вказує на терапевтичні можливості шиітаке, особливо у випадках, коли пацієнтам показані статини.
У клінічних випробуваннях сушений Шиїтаке (9 г/день) знижував рівень холестерину в сироватці крові на 7-10% у пацієнтів, які страждають на гіперхолестеринемію, а 90 г/день свіжого Шиїтаке (еквівалентно 9 г/день сушених грибів) призводив до зниження загального холестерину на 9 -12% і тригліцеридів 6-7%.
Шиїтаке при гепатиті
Було показано, що екстракти полісахаридів з Шиїтаке мають широкі противірусні та гепатопротекторні властивості. У дослідженні 40 пацієнтів із хронічним гепатитом В LEM у дозі 6 г/день протягом 4 місяців призвело до покращення функції печінки та призвело до того, що 17 пацієнтів стали серонегативними щодо Hbe-антигену (HbeAg).
Шиїтаке при ВІЛ
Екстракт міцелію Шиїтаке зареєстроаний під торговою маркою LEM збільшив кількість Т-клітин у ВІЛ-пацієнтів із симптомами СНІДу з 1250/мм3 до 2550/мм3 через 60 днів.
У 1983 році доктор Тадао Аокі повідомив про випадок з ВІЛ інфікованою 57-річною жінкою, яку лікували лентинаном. Жінка була хворою на рак молочної залози, та ймовірно, була інфікована ВІЛ через переливання крові під час операції. У той час вона лікувалася лентинаном від раку. Після 5-місячного лікування вона стала ВІЛ-негативною, кількість Т-хелперних лімфоцитів (CD4 Т-клітин) значно покращилася, а активність природних кілерів (NK) зросла з 36% до 80,8%. Через три роки вона все ще була здорова і не потребувала подальшого лікування.
Доктор Аокі описав противірусну дію лентинану на ВІЛ-інфікованих пацієнтів на 3-й Міжнародній конференції з імунофармакології у Флоренції, Італія, у 1985 році. Він підкреслив, що пацієнти часто відчували покращення вже через 2 тижні лікування. Проте симптоми майже завжди повертаються, якщо лентинан використовується менше 6 місяців.
Наприкінці 1980-х Точікура, Накасіма та Ямамото з Університету Ямагуті знайшли ефективні засоби проти чотирьох штамів ВІЛ-1 та одного штаму ВІЛ-2. Вони виявили, що сульфат лентинану блокує передачу ВІЛ-інфекції між клітинами на 85,9% – 96,9%.
Шиїтаке при кандидозі
Дослідження in vitro показують, що Шиїтаке має високий рівень антимікробної активності, включаючи найвищу антикандидозну дію серед кількох видів грибів.