Їжовик гребінчастий містить біоактивні речовини, які позитивно впливають на організм, особливо на мозок, шлунок та кишечник. Також Їжовик гребінчастий має сильні протизапальні, антиоксидантні, імуностимулюючі властивості.
Їжовик гребінчастий або Герицій шипуватий Hericium erinaceus – вид грибів родини Герицієві. Це великі білі кудлаті гриби, плодове тіло яких нагадує левову гриву. Вони використовуються як в кулінарії, так і в медицині в азіатських країнах, таких як Китай, Індія, Японія та Корея.
В англійській мові має назви: левова грива (lion's mane), голова мавпи (monkey head), бородатий зуб (bearded tooth), борода сатира (satyr's beard), бородатий їжак (bearded hedgehog), пом пом гриб (pom pom mushroom).
Наукові дослідження, проведені в Азії, підтверджують традиційне використання Їжовика гребінчастого як тоніка для серцево-судинної, нервової та дихальної систем. Цей сорт гриба продається як засіб від виразки шлунка та дванадцятипалої кишки та хронічного гастриту. У традиційній китайській медицині Їжовик гребінчастий використовується для покращення травлення, сили та бадьорості, а також для профілактики раку шлунково-кишкового тракту. Його бета-глюкановий склад дуже схожий на склад деяких найпотужніших протиракових грибів. Крім того, екстракт гарячою водою Їжовика гребінчастого вважається тонізуючим і спортивним напоєм. Найважливіше те, що японські дослідження показують, що Їжовик гребінчастий здатен регенерувати нейрони, стимулюючи вироблення білка фактора росту нервів (NGF).
Фактор нейрогенезу та стимуляція білка NGF
NGF належить до сімейства білків, які відіграють роль у підтримці, виживанні та регенерації нейронів у дорослих. З віком рівень NGF знижується, що призводить до менш ефективного функціонування мозку. У мишей його відсутність призводить до стану, схожого на хворобу Альцгеймера. У 1986 році двоє вчених отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття та виділення NGF. З моменту відкриття дослідники вивчали його медичний потенціал. Але оскільки NGF не здатний подолати гематоенцефалічний бар’єр, його не можна застосовувати як пероральний препарат. Відповідно, вчені спрямували свою увагу на пошук біоактивних сполук з низькою молекулярною масою, які могли б проникати через гематоенцефалічний бар’єр і прийматися перорально, щоб індукувати синтез NGF у мозку.
NGF відіграє важливу роль у диференціації та виживанні кількох клітинних популяцій у центральній та периферичній нервовій системі, і нижчі за норму рівні NGF пов’язують із ранніми стадіями хвороби Альцгеймера та деменції.
Хоча терапевтичний інтерес здебільшого зосереджений на його важливості для неврологічної функції, NGF відіграє набагато ширшу роль у підтримці гомеостазу в організміv. Відомо, що він має інсулінотропні, ангіогенні та антиоксидантні властивості, а зниження рівня NGF у плазмі пов’язують із серцево-судинними захворюваннями та метаболічними синдромами, включаючи діабет 2 типу. Було показано, що він прискорює загоєння ран і є докази того, що він може бути корисним для лікування виразок шкіри та рогівки» Дослідження на тваринах показали, що NGF має глибокий вплив на запалення дихальних шляхів і симптоми, пов’язані з астмою, при цьому підвищені рівні NGF спостерігаються в рідині бронхоальвеолярного лаважу та сироватці крові пацієнтів з астмою.
Прорив стався, коли японська дослідницька група виявила в Їжовику гребінчастому клас сполук, які стимулюють вироблення NGF, викликаючи відновлення нейронів. Ці сполуки мають великий потенціал для відновлення неврологічних пошкоджень, покращення інтелекту та рефлексів і навіть профілактики та лікування хвороби Альцгеймера. Більше того, вони є першими активними речовинами, знайденими в рослинах, які індукують синтез NGF.
Це були ароматичні феноли геріценони (виділені з плодового тіла) і дитерпеноїдні еринацини (виділені з міцелію). Важливо, що ці молекули досить малі, щоб пройти через гематоенцефалічний бар'єр. Є також докази того, що вони можуть підвищувати мієлінізацію. Останні дослідження показали що окрім цих двох речовин існують ще додаткові які вплівають на фактор нейрогенезу.
Дослідження тривають досі бо існують сполуки які не ідентифіковані ще, проте є біологічно активними.
Розсіяний склероз
Було виявлено, що екстракт плодового тіла Їжовика гребінчастого покращує процес мієлінізації в зрілих мієлінізуючих волокнах з можливими перевагами для пацієнтів з розсіяним склерозом (РС). Також було показано, що NGF має захисну дію на аксони та мієлін, пригнічуючи імуноопосередковані запальні процеси, відповідальні за хронічне руйнування мозку при нейродегенеративних розладах, таких як РС, шляхом перемикання імунної відповіді на протизапальний, супресивний режим у середовищі головному мозку.
Нейропатія
NGF відіграє певну роль у чутливості до болю, а низькі рівні NGF пов’язують із сенсорною нейропатією як у дослідженнях in vivo, так і in vitro. Було показано, що посилене виробництво NGF захищає сенсорну функцію у діабетичних щурів, а зменшення NGF спричиняє серцеву сенсорну нейропатію.
Клінічні дослідження з рекомбінантним людським NGF вказують на користь у пацієнтів з діабетичною полінейропатією^ і також повідомлялося, що NGF зменшує біль у пацієнтів з ВІЛ-асоційованою сенсорною нейропатією. Однак здатність сприяти регенерації сенсорних нейронів ще не доведена.
Пошкодження нервів
Щури, які отримували водний екстракт плодових тіл Їжовика гребінчастого, продемонстрували швидке відновлення після пошкодження нерва, що свідчить про можливість застосування Hericium erinaceus на ранніх стадіях регенерації нервів
Тривога / депресія
Одне плацебо контрольоване дослідження повідомляє про зниження тривоги та депресії внаслідок споживання 2 г/день (у печиві) порошку плодових тіл, пацієнти що були задіяні часто повідомляли про посилене відчуття благополуччя при прийомі Їжовика гребінчастого
Когнітивні порушення / Деменція
Подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження, продемонструвало, що Їжовик гребінчастий ефективний у пацієнтів з легкими когнітивними порушеннями. Групу з тридцяти японських чоловіків та жінок віком від п'ятдесяти до вісімдесяти років випадковим чином розділили на дві частини. Одній групі дали Левову гриву, а іншій — плацебо. Учасники групи Їжовика приймали чотири таблетки по 250 міліграмів сушених плодових тіл тричі на день протягом шістнадцяти тижнів.
На восьмому, дванадцятому та шістнадцятому тижнях випробування група Lion’s Mane показала значне підвищення показників за шкалою когнітивних функцій порівняно з групою плацебо. Було помічено, що показники групи збільшувалися з тривалістю прийому. Однак через чотири тижні після того, як пацієнти припинили прийом добавки, показники значно знизилися. Лабораторні дослідження не показали негативного впливу Lion’s Mane. Ці дослідження дуже обнадійливі, і наразі в інших лікарнях проводяться більш масштабні клінічні дослідження.
Хвороба Альцгеймера
Було виявлено, що амілобан, жиророзчинна речовина, виділена з Їжовика, захищає від загибелі нейронних клітин, викликаної токсичним бета-амілоїдним пептидом. Бета-амілоїдний пептид є основним компонентом бляшок, які утворюються в мозку пацієнтів із хворобою Альцгеймера, спричиняючи руйнування нейронів у міру прогресування хвороби.
Дослідження, проведене Китайським фармацевтичним університетом, порівняло екстракт Їжовика гребінчастого (аміценон), стандартизований за вмістом геріценонів (0,5%) і амілобану (6%), з донепезилом (арисепт), поширеним препаратом від Альцгеймера. Сто щурам ввели бета-амілоїдний пептид, щоб викликати деменцію, подібну до хвороби Альцгеймера. Потім щурів розділили на групи, які отримували або екстракт левової гриви, або препарат один раз на день протягом чотирьох тижнів. На четвертому тижні протягом семи днів поспіль оцінювали поведінку, пов'язану з навчанням і пам'яттю. Результати показали, що щури, які отримували екстракт гриба, виконували тест у водному лабіринті так само добре або краще, ніж миші, які отримували ліки від хвороби Альцгеймера, залежно від дози екстракту. Після завершення поведінкового тесту всіх щурів умертвили для патологічного дослідження для визначення NGF у мозку.
Щури, які отримували екстракт левової гриви, виробляли значно більше NGF.
Клінічне дослідження з використанням Їжовика гребінчастого було проведено для вивчення його ефективності проти деменції в реабілітаційній лікарні в Японії. Дослідження складалося з п’ятдесяти пацієнтів (середній вік сімдесят п’ять років) в експериментальній групі та п’ятдесяти контрольних (середній вік сімдесят сім років). Семеро пацієнтів експериментальної групи страждали різними типами деменції. Пацієнти цієї групи отримували 5 грамів сушених грибів на день у супі протягом шести місяців. Усі пацієнти оцінювалися до та після періоду лікування на показник їх функціональної незалежності (FIM), який є міжнародним стандартом оцінки фізичних можливостей (купання або душ, одягання, їжа, ходьба тощо) та сприйняття. здібності (комунікація, вираження думок, пам'ять, вирішення проблем і розуміння). Результати показали, що через шість місяців прийому Їжовика гребінчастого шість із семи пацієнтів відчули покращення загальної оцінки FIM. Примітно, що троє лежачих пацієнтів змогли встати, щоб поїсти після лікування Їжовиком гребінчастим.
В даний час не існує ліків від хвороби Альцгеймера, і звичайні методи лікування лише усувають симптоми хвороби. Приблизно кожна десята людина старше шістдесяти п'яти років має такий діагноз. Більш тривожним є те, що половина тих, кому за вісімдесят років, як очікується, захворіють на хворобу Альцгеймера. Було припущено, що NGF можна використовувати для лікування хвороби Альцгеймера. З цієї причини сполуки в Їжовику гребінчастому привертають велику увагу для профілактики та лікування різних типів деменції. Ефективним способом зниження ризику хвороби Альцгеймера та інших типів деменції може бути щоденне споживання їжі або дієтичних добавок, які стимулюють NGF і пригнічують токсичність бета-амілоїдного пептиду. Зараз відомо, що бета-амілоїд починає накопичуватися в мозку за десять-п'ятнадцять років до початку деменції.
Менопауза
Є повідомлення про зменшення симптомів, пов'язаних з менопаузою та перименопаузою, включаючи порушення сну, тривогу та припливи (припливи) через споживання Їжовика гребінчастого 3~5 г/день.
Їжовик при захворюваннях травного тракту
Виразки можуть утворюватися в будь-якій частині травного тракту, включаючи шлунок, тонкий і товстий кишечник.
Виразка шлунка часто спричинена двома основними факторами: надмірним ростом бактерії H. pylori та пошкодженням слизової оболонки шлунка.
Кілька лабораторних дослідів виявили, що Їжовик гребінчастий може запобігти розвитку виразки шлунка, пригнічуючи ріст H. pylori та захищаючи слизову оболонку від пошкодження.
Окреме дослідження показало – екстракт гриба був більш ефективним у запобіганні виразки шлунка, спричиненої алкоголем, ніж традиційні препарати, що знижують кислотність, і не мав жодних побічних ефектів.
Екстракт Їжовика гребінчастого також зменшував запалення та запобігає пошкодженню тканин кишечника. Він можу бути корисним при лікуванні запальних захворювань кишечника, таких як виразковий коліт і хвороба Крона.
Дослідження за участю людей з виразковим колітом показало, що прийом грибної добавки-екстракту Їжовика гребінчастого, значно зменшує симптоми та покращує якість життя через три тижні.
Ця стаття не є рекомендацією з лікування, а наведена суто в інформативних цілях. Якщо у вас є хвороби зверніться за роз'ясненнями до вашого лікаря або відповідного фахівця в галузі охорони здоров'я.
Джерела:
1. The anti-Dementia effect of Lion’s Mane mushroom (Hericium erinaceus) and its clinical application. Kawagishi H, Zhuang C, Shnidman E. Townsend Letter for Doctors and Patients 249, 2004.
2. Erinacines E, F, and G, stimulators of nerve growth factor (NGF)-synthesis, from the mycelia of Hericium erinaceum. Kawagishi H, Shimada A, Hosokawa S, Mori H, Sakamoto H, Ishiguro Y, Sakemi S, Bordner J, Kojima N, Furukawa S. Tetra Lett. 1996;37(41):7399–7402.
3. Erinacine A increases catecholamine and nerve growth factor content in the central nervous system of rats. Shimbo M, Kawagishi H, Yokogoshi H. Nutr Res. 2005;25(6):617–623.
4. NGF and BDNF: from nerves to adipose tissue, from neurokines to metabokines. Chaldakov GN, Tonchev AB, Aloe L. Riv Psichiatr. 2009;44(2):79–87.
5. Development of a non-invasive NGF-based therapy for Alzheimer’s disease. Covaceuszach S, Capsoni S, Ugolini G, Spirito F, Vignone D, Cattaneo A. Curr Alzheimer Res. 2009;6(2):158–170.
6. Neurotrophins: from pathophysiology to treatment in Alzheimer’s disease. Schulte-Herbrüggen O, Jockers-Scherübl MC, Hellweg R. Curr Alzheimer Res. 2008;5(1):38–44.
7. One hundred years after the discovery of Alzheimer’s disease. A turning point for therapy? Giacobini E, Becker RE. J Alzheimers Dis. 2007;12(1):37–52.
8. Neurotrophic factors—a tool for therapeutic strategies in neurological, neuropsychiatric and neuroimmunological diseases? Schulte-Herbrüggen O, Braun A, Rochlitzer S, Jockers-Scherübl MC, Hellweg R. Curr Med Chem. 2007;14(22):2318–2329.
9. The nerve growth factor and the neuroscience chess board. Levi-Montalcini R. Prog Brain Res. 2004;146:525–527.
10. Neurotrophin presence in human coronary atherosclerosis and metabolic syndrome: a role for NGF and BDNF in cardiovascular disease? Chaldakov GN, Fiore M, Stankulov IS, Manni L, Hristova MG, Antonelli A, Ghenev PI, Aloe L. Prog Brain Res. 2004;146:279–289.
11. Reduced plasma levels of NGF and BDNF in patients with acute coronary syndromes. Manni L, Nikolova V, Vyagova D, Chaldakov GN, Aloe L. Int J Cardiol. 2005;102(1):169–171.
12. Homo obesus: a metabotrophin-deficient species. Pharmacology and nutrition insight. Chaldakov GN, Fiore M, Tonchev AB, Dimitrov D, Pancheva R, Rancic G, Aloe L. Curr Pharm Des. 2007;13(21):2176–2179.
13. Nerve growth factor and wound healing. Kawamoto K, Matsuda H. Prog Brain Res. 2004;146:369–384.
14. Expression of nerve growth factor in the airways and its possible role in asthma. Freund V, Frossard N. Prog Brain Res. 2004;146:335–346.
15. Role of nerve growth factor and other trophic factors in brain inflammation. Villoslada P, Genain CP. Prog Brain Res. 2004;146:403–414.
16. Nerve growth factor-inducing activity of Hericium erinaceus in 1321N1 human astrocytoma cells. Mori K, Obara Y, Hirota M, Azumi Y, Kinugasa S, Inatomi S, Nakahata N. Biol Pharm Bull. 2008;31(9):1727-1732.
17. Improving effects of the mushroom Yamabushitake (Hericium erinaceus) on mild cognitive impairment: a double-blind placebo-controlled clinical trial. Mori K, Inatomi S, Ouchi K, Azumi Y, Tuchida T. Phytother Res. 2009;23(3):367–372.
18. The influence of Hericium erinaceus extract on myelination process in vitro. Kolotushkina EV, Moldavan MG, Voronin KY, Skibo GG. Fiziol ZH. 2003;49(1):38–45.
19. Hericium erinaceus (Bull.: Fr.) Pers. extract effect on nerve cells. Grygansky AP, Moldavan MG, Kolotushkina OV, Kirchhoff B, Skibo GG. Int J Med Mushrooms. 2001;3(2-3):152.
20. Haploinsufficiency of the nerve growth factor beta gene in a 1p13 deleted female child with an insensitivity to pain. Fitzgibbon GJ, Kingston H, Needham M, Gaunt L. Dev Med Child Neurol. 2009;51(10):833–837.
21. Protection of sensory function in diabetic rats by Neotrofin. Calcutt NA, Freshwater JD, Hauptmann N, Taylor EM, Mizisin AP. Eur J Pharmacol. 2006;534(1-3):187–193.
22. Nerve growth factor is critical for cardiac sensory innervation and rescues neuropathy in diabetic hearts. Ieda M, Kanazawa H, Ieda Y, Kimura K, Matsumura K, Tomita Y, Yagi T, Onizuka T, Shimoji K, Ogawa S, Makino S, Sano M, Fukuda K. Circulation. 2006;114(22):2351–2363.
23. Recombinant human nerve growth factor in the treatment of diabetic polyneuropathy. Apfel SC, Kessler JA, Adornato BT, Litchy WJ, Sanders C, Rask CA. Neurology. 1998;51(3):695–702.
24. Long-term treatment with recombinant nerve growth factor for HIV-associated sensory neuropathy. Schifitto G, Yiannoutsos C, Simpson DM, Adornato BT, Singer EJ, Hollander H, Marra CM, Rubin M, Cohen BA, Tucker T, Koralnik IJ, Katzenstein D, Haidich B, Smith ME, Shriver S, Millar L, Clifford DB, McArthur JC; AIDS Clinical Trials Group Team 291. Neurology. 2001;57(7):1313–1316.
25. A phase II trial of nerve growth factor for sensory neuropathy associated with HIV infection. McArthur JC, Yiannoutsos C, Simpson DM, Adornato BT, Singer EJ, Hollander H, Marra C, Rubin M, Cohen BA, Tucker T, Navia BA, Schifitto G, Katzenstein D, Rask C, Zaborski L, Smith ME, Shriver S, Millar L, Clifford DB, Karalnik IJ. Neurology. 2000;54(5): 1080–1088.
26. Regeneration of primary sensory neurons. Donnerer J. Pharmacology. 2003;67(4):169–181.
27. Nerve growth factor and diabetic neuropathy. Pittenger G, Vinik A. Exp Diabesity Res. 2003;4(4):271–285.
28. Functional recovery enhancement following injury to rodent peroneal nerve by Lion’s Mane mushroom, Hericium erinaceus (Bull.: Fr.) Pers. (Aphyllophoromycetideae). Wong KH, Naidu M, David RP, Abdulla MA, Abdullah N, Kuppusamy UR, Vikineswary S. Int J Med Mushrooms. 2009;11(3):225–230.
29. Potential activity of aqueous extract of culinary-medicinal Lion’s Mane mushroom, Hericium erinaceus (Bull.: Fr.) Pers. (Aphyllophoromycetideae) in accelerating wound healing in rats. Abdulla MA, Fard AA, Vikineswary S, Wong KH, Kuppusamy UR, Abdullah N, Ismail S. Int J Med Mushrooms. 2011;13(1):33–39.
30. Neuroregenerative potential of Lion’s Mane mushroom, Hericium erinaceus (Bull. Fr.) Pers. (Higher Basidiomycetes), in the treatment of peripheral nerve injury (Review). Wong KH, Naidu M, David RP, Bakar R, Vikineswary S. Int J Med Mushrooms. 2012;14(5):427–446.
31. Neurotrophic properties of the Lion’s Mane medicinal mushroom, Hericium erinaceus (Higher Basidiomycetes) from Malaysia. Lai PL, Naidu M, Vikineswary S, Wong KH, David RP, Kuppusamy UR, Abdullah N, Malek SNA. Int J Med Mushrooms. 2013;15(6):539–554.
32. Reduction of depression and anxiety by 4 weeks Hericium erinaceus intake. Nagano M, Shimizu K, Kondo R, Hayashi C, Sato D, Kitagawa K, Ohnuki K. Biomed Res. 2010;31(4):231–237.
33. Erinacine E as a kappa opioid receptor agonist and its new analogs from a basidiomycete, Hericium ramosum. Saito T, Aoki F, Hirai H, Inagaki T, Matsunaga Y, Sakakibara T, Sakemi S, Suzuki Y, Watanabe S, Suga O, Sujaku T, Smogowicz AA, Truesdell SJ, Wong JW, Nagahisa A, Kojima Y, Kojima N. J Antibiot. 1998;51(11):983–990.
34. Anti-MRSA compounds of Hericium erinaceus. Kawagishi H. Int J Med Mushrooms. 2005;7(3):350.
35. A double-blind study of effectiveness of Hericium erinaceus Pers. therapy on chronic atrophic gastritis. A preliminary report. Xu CP, Liu WW, Liu FX, Chen SS, Liao FQ, Xu Z, Jiang LG, Wang CA, Lu XH. Chin Med J (Engl). 1985;98(6):455–456.
36. Cytoprotective effects of Hericium erinaceus on gastricmucosa in rats. Yu CG, Xu ZM, Zhu QK, Zhang ZH, Chen ZR, Sun CH, Zhang YF, Wang N. Chin J Gastroenterol. 1999;4(2):93–96.
37. Effect of culinary-medicinal Lion’s Mane mushroom, Hericium erinaceus (Bull.: Fr.) Pers. (Aphyllophoromycetideae), on Ethanol-induced gastric ulcers in rats. Abdulla MA, Noor S, Wong KH, Ali HM. Int J Med Mushrooms. 2008;10(4):325–330.
38. Gastroprotective effects of Lion’s Mane mushroom Hericium erinaceus (Bull.:Fr.) Pers (Aphyllophoromycetideae) extract against ethanol-induced ulcer in rats. Wong JY, Abdulla MA, Raman J, Phan CW, Kuppusamy UR, Golbabapour S, Vikineswary S. Evid Based Complement Alternat Med. 2013;2013:492976.
39. In vitro anti-Helicobacter pylori effects of medicinal mushroom extracts, with special emphasis on the Lion’s Mane mushroom, Hericium erinaceus (Higher Basidiomycetes). Shang X, Tan Q, Liu R, Yu K, Li P, Zhao GP. Int J Med Mushrooms. 2013;15(2):165–174.
40. Chinese Pharmacopoeia. Beijing : Chinese Medicine Science and Technology Publishing House, 2010.
41. Activity of aqueous extracts of Lion’s Mane mushroom Hericium erinaceus (Bull.: Fr.) Pers. (Aphyllophoromycetideae) on the neural cell line NG108-15. Wong KH, Vikineswary S, Abdullah N, Naidu M, Keynes R. Int J Med Mushrooms. 2007;9(1):57–65.
42. Neurotropic and trophic action of Lion’s Mane mushroom Hericium erinaceus (Bull.: Fr.) Pers. (Aphyllophoromycetideae) extracts on nerve cells in vitro. Moldavan MG, Grygansky AP, Kolotushkina OV, Kirchhoff B, Skibo GG, Pedarzani P. Int J Med Mushrooms. 2007;9(1):15–28.
